Солончаки навряд чи можуть завоювати приз на конкурсі найжиттєрадісніших ландшафтів: навколо тільки присвистує вітер, біла сіль і пекуче сонце. Але якщо ви думаєте, що засолені рівнини не можуть бути прекрасні, значить, ви просто недооцінюєте матінку-Природу. Колосальний солончак Уюні в Болівії – найбільша та найкрасивіша солона рівнина на планеті, яка іноді буває “сіллю землі”, а іноді – “дзеркалом світу”. У давні часи солончак Уюні був величезним солоним озером Мінчін на високій рівнині Альтіплано. Але час не пощадив його, і воно майже повністю висохло, в основному перетворившись у величезну палючу солону пустелю площею 10 582 квадратних кілометри. Солончак Уюні відмінно видно з космосу: панцир товщиною 2-8 метрів біліє чистіше самих хмар. Це відмінна транспортна артерія, що рівніша будь-якої дороги. А коли випадають дощі, біла хустка на карті світу перетворюється у величезне дзеркало. Тонкий (у кілька сантиметрів) шар води, що покриває сіль, відображає небо. Солончак Уюні – ідеальний інструмент для перевірки та калібрування супутникових приладів дистанційного зондування: це найбільш гладке місце на планеті, і навіть хвилі і бризи не порушують ідилічно-дзеркальний порядок. Солончак Уюні цінується болівійцями як джерело солі : щороку видобувають 25 тисяч тонн. Але це нісенітниця порівняно з видобутком минулих років. Пам’ять про ті часи – кладовище паровозів середини минулого століття, що хочуть перетворити на музей. А ще тут знаходиться велика частина світових запасів літію. Але насамперед солончак Уюні – це не кар’єр під відкритим небом, а мета подорожей. Сюди їдуть десятки і сотні тисяч туристів: помилуватися на безкрає небо, подихати цілющим солоним повітрям, пожити в готелі з солі Hotel de Sal Playa … А коли сюди прилітають гніздиться на солончаку три види прекрасних рожевих фламінго і приходять їсти сіль пухнасті лами, то стає ясно: у природі ніщо не буває млявим.